Минуло рівно три місяці, як я викатив свої перші тексти на платформу. За цей час наганяв декілька десятків творів: оповідання, новели, жанрові замальовки. Пишеш, вичитуєш, викладаєш — наче процес іде. Але відкриваєш аналітику, а там… ну, краса.
Стабільні 20–30 переглядів на текст і стільки ж підписників. Жодного визнання чи контрактів. А так хочеться мати хоча б пару своїх історій у реальних, друкованих примірниках — просто щоб потримати в руках і відчути, що це не фантомний біль.
Паралельно вирішив штурмувати конкурси. Вже перевалив за другий десяток подач: коли рахував востаннє, набігло 16 конкурсів і десь 20–30 окремих заявок. Підсумок? Більшість організаторів мовчать місяцями, а там, де результати вже є — я не взяв взагалі нічого.
Додайте сюди «ідеальні» умови: намагаєшся збирати докупи сюжетні лінії, коли над головою щось літає, а в хаті постійні перебої зі світлом. Сидиш із ноутбуком на залишках батареї й думаєш: нащо це все?
На тлі чужих успішних кейсів почуваєшся повним аутсайдером. Мені от цікаво, 20–30 читачів і нуль перемог за 3 місяці — це взагалі дефолтний старт для інді-автора чи чіткий сигнал, що треба щось міняти? Як ви змушуєте себе писати далі, коли довкола блекаути, а у відповідь лише тиша? І чи є взагалі реальний сенс у конкурсах, чи це просто спалювання часу?
Пишіть у коментарях, як у вас із цим. Цікаво послухати реальний досвід, а не казкові історії успіху.